В монотонном напеве дождя есть особая грусть,
Плачет осень, устав удивлять листопадом...
Отпускаю, молюсь: будет счастлива, пусть!
И любуюсь в окошко её безупречным нарядом.
Выйду в дождь, захватив из угла старый зонт,
Приподняв воротник надоевшей ужасно ветровки...
И команда привычная - "старт", жизни фронт:
Марафоны, забеги... мои "стометровки"...
В монотонном напеве дождя слышу светлую грусть,
Вспоминать всё былое не буду, не стоит, не надо...
Отпускаю, любя... Ошибаюсь? Наверное... пусть!
Рай Любви иногда называют ошибочно... адом.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Редакція тексту пісні "Небеса ожидают меня" - Євген Аксарін Ця пісня дуже дорога мені. Вона - в числі багатьох інших стимулів, що надихнули мене до написання оповідання "Венец". Оригінальний текст, з погляду поетики, виглядав неоковирно.
На жаль, встановити авторство пісні тими засобами, що я маю, мешкаючи в естонській провінції, неможливо.
Тому, спитавшись дозволу у Господа, я зважився відредагувати пісню. Перепрошую автора (якщо такий знайдеться), і якщо від нього надійде хоч яке заперечення - відразу ж зніму цю річ з публікації.
