У будинок впускаю весну:
Їх свіжі, пянкі аромати.
Чи у серці є місце Христу?
Друже, варто Ісуса пізнати!
Долітає із вулиці дзвін -
ПереспІви вдоволених птахів.
Чи вже Бог твоє серце змінив,
Поселивши Свій мир й дивну радість!?
Серед лісу біжить джерельце,
В його очі ясні задивляюсь.
Та найбільше - Господнє лице
Відшукати чи теж намагаюсь?
Ніжний пролісок душу манить,
І надія наповнює груди:
Мій Спаситель із неба зорить,
Й тих, хто прагне Його, бачить всюди.
Пробуджуся із співом птахів,
Буду з ними Христа величати.
Бог до смерті людей полюбив.
Й ще сьогодні готовий прощати!
***
"Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!" (Біблія, Ісая 55:6)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэма "Дочь Иаира" - Вадим Сафонов Когда щупальцы разочарования обхватили твое сердце.
Небо затянулось свинцовыми тучами. И кажется тебе
никто не может помочь. Тогда из глубины твоего
естества раздается крик - это крик истерзанной
болью души, запертой в стенах отчаянья и беспомощности.
Этот крик услышан Богом, который всегда готов помочь
сокрушенным сердцем, измученным и ослепленным горем
людям, в духе которых зарождается огонь веры.
«Дочь Иаира» - девочка подросток, которая была
воскрешена и исцелена Иисусом Христом. Один из
тысячи реальных фактов служения Богом человеку.
Служения, которое не прекращается и сегодня.
